прицвяховувати —
прицвяхо́вувати дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
прицвяховувати —
-ую, -уєш, недок., прицвяхувати, -ую, -уєш, док., перех., рідко. Прикріплювати, прибивати цвяхами до чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прицвяховувати —
ПРИЦВЯХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЦВЯХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, рідко. Прикріплювати, прибивати цвяхами до чого-небудь. * У порівн. Чернець сидів, не ворушився, ніби його прицвяхували до лави (А. Хижняк).
Словник української мови у 20 томах
прицвяховувати —
ПРИБИВА́ТИ (прикріплювати цвяхами до чогось), ПРИЦВЯХО́ВУВАТИ рідше, ПРИШИВА́ТИ спец.; НАБИВА́ТИ (перев. на щось зверху); ПІДБИВА́ТИ, ПІДШИВА́ТИ рідше (також зі споду); ПРИКО́ВУВАТИ (щось металеве до чогось). — Док.
Словник синонімів української мови
прицвяховувати —
ПРИЦВЯХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЦВЯХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. Прикріплювати, прибивати цвяхами до чого-небудь. *У порівн. Чернець сидів, не ворушився, ніби його прицвяхували до лави (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 548).
Словник української мови в 11 томах