проводи —
про́води множинний іменник проводжання кого-небудь; прощання з тим, хто кудись від'їжджає, іде і т. ін.; звичай поминати померлих на могилах протягом післявеликоднього тижня
Орфографічний словник української мови
Проводи —
розм. 1. див. тиждень Томин; 2. Поминальний день — вівторок Томиного тижня; Радониця
Словник церковно-обрядової термінології
проводи —
проводів і провід, мн. 1》 Проводжання кого-небудь; прощання з тим, хто кудись від'їжджає, іде і т. ін. || Обряд, церемонія, пов'язана з проводжанням кого-небудь, прощанням із кимсь і т. ін. 2》 етн. Звичай поминати померлих на могилах протягом післявеликоднього тижня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
проводи —
ПРО́ВОДИ, про́водів, мн. 1. Проводжання кого-небудь; прощання з тим, хто кудись від'їжджає, іде і т. ін. Гості ні на часинку не переводились; щодня одні виїздили, другі приїздили; щодня були й проводи, і стрічі (О.
Словник української мови у 20 томах
проводи —
ПРО́ВОДИ етн. (звичай поминати померлих на могилах протягом післявеликоднього тижня), МОГИЛКИ́, ГРОБКИ́. Прийшли проводи. Треба, думаю, пом'янути свого покійничка (І.
Словник синонімів української мови
проводи —
ПРО́ВОДИ, про́водів і про́від, мн. 1. Проводжання кого-небудь; прощання з тим, хто кудись від’їжджає, іде і т. ін. Гості ні на часинку не переводились; щодня одні виїздили, другі приїздили; щодня були й проводи і стрічі (Стор., І.
Словник української мови в 11 томах
проводи —
Проводи, -від м. мн. 1) Ѳомина недѣля. О. 1861. XI. Св. 42. То було на самі проводи, і треба було через кладовище йти, де на гробах у той день усі поминають своїх родичів. Кв. Після провід ми уп'ять поїдьмо до товару. Харьк.
Словник української мови Грінченка