Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

проклясти

Прокля́сти́, -кля[е]ну́, -не́ш; прокля́в, -ляла́; прокля́тий, -та, -те

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. проклясти — прокля́сти́ дієслово доконаного виду форми -клену, -кленеш,... вживаються рідко  Орфографічний словник української мови
  2. проклясти — див. проклинати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проклясти — ПРОКЛЯ́СТИ́ див. проклина́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. проклясти — ЛА́ЯТИ (обзивати кого-небудь образливими словами), ЛА́ЯТИСЯ, ОБЗИВА́ТИ, СВАРИ́ТИ, СВАРИ́ТИСЯ, ПРОКЛИНА́ТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИ, КЛЯ́СТИ́ розм., НАБИРА́ТИ розм., УЗИВА́ТИ (ВЗИВА́ТИ) розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ХРЕСТИ́ТИ розм., ВИ́СПОВІДАТИ, ШЕРСТИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. проклясти — ПРОКЛЯ́СТИ́ див. проклина́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. проклясти — Проклясти, -ся см. проклинати, -ся.  Словник української мови Грінченка