Значення в інших словниках
-
променистий —
промени́стий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
променистий —
(- світло) осяйний, поет. світосяйний; (- зорю) блискучий; (день) соняшний; (- людину) сонцелюбний, життєрадісний, сов. сяючий; (- долю) радісний, щасливий; (- слово) проникливий; (- красу) сліпучий; (- зморшки) сов. променеподібний; (- енергію) променевий; променястий.
Словник синонімів Караванського
-
променистий —
див. світлий
Словник синонімів Вусика
-
променистий —
-а, -е. 1》 Який випромінює світло. || Пройнятий світлом; блискучий. || Щедрий на сонце; сонячний. || перен. Життєрадісний, сяючий (про людину). || перен. Сповнений внутрішнього сяйва (про очі, погляд, обличчя і т. ін.). || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
променистий —
ПРОМЕНИ́СТИЙ, а, е. 1. Який випромінює світло. Сонце вже спускалось за гору і горіло променистим огнем (Панас Мирний); За Дніпром світало. На темному небі стояли зорі.
Словник української мови у 20 томах
-
променистий —
БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет.
Словник синонімів української мови
-
променистий —
ПРОМЕНИ́СТИЙ, а, е. 1. Який випромінює світло. Сонце вже спускалось за гору і горіло променистим огнем (Мирний, І, 1954, 68); За Дніпром світало. На темному небі стояли зорі.
Словник української мови в 11 томах
-
променистий —
Променистий, -а, -е = промінистий. Веселого променистого ранку. МВ. ІІ. 147.
Словник української мови Грінченка