прострілювати —
прострі́лювати 1 дієслово недоконаного виду пробивати пострілом наскрізь; обстрілювати рідко прострі́лювати 2 дієслово недоконаного виду перевіряти зброю; стріляти деякий час
Орфографічний словник української мови
прострілювати —
див. стріляти
Словник синонімів Вусика
прострілювати —
I -юю, -юєш, недок., прострелити і рідко прострілити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Стріляючи, пробивати наскрізь. 2》 тільки недок. Тримати під обстрілом який-небудь простір, ділянку і т. ін.; обстрілювати. II -юю, -юєш, недок., простріляти, -яю, -яєш, док. Те саме, що пристрілювати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прострілювати —
ПРОСТРІ́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПРОСТРЕ́ЛИТИ і рідко ПРОСТРІ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що 1. Стріляючи, пробивати наскрізь кулею, стрілою і т. ін. Сотник... повернувся до свого осавула: “.. Їй Богу, не варт за такими зателепами ганятися!...
Словник української мови у 20 томах
прострілювати —
Прострілювати, -люю, -єш сов. в. прострелити, -лю, -лиш, гл. Прострѣливать, прострѣлить. Хитнувся, мов прострілений. Мир. Пов. II. 60.
Словник української мови Грінченка