путівець

Пути́[і́]вець, -вця; -вці, -вців

Значення в інших словниках

1. путівець — путі́вець іменник чоловічого роду польова дорога  Орфографічний словник української мови
2. путівець — див. дорога; стежка  Словник синонімів Вусика
3. путівець — путивець, -вця, ч. Польова дорога.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. путівець — ПУТІ́ВЕЦЬ, вця, ч. Польова дорога. Іду, аж подивлюсь перед себе: сидять на дорозі аж дванадцять вовків... Сидять рядком по путівцю, наче ждуть мене (Ганна Барвінок); Фашистські льотчики нещадно обстрілювали дороги.  Словник української мови у 20 томах
5. путівець — ДОРО́ГА (смуга землі, по якій їздять і ходять), ШЛЯХ, ПУТЬ, ТРАКТ заст.; ШОСЕ́, СОШЕ́ розм., СОША́ розм. (з асфальтовим, бетонним тощо покриттям); ТРА́СА, МАГІСТРА́ЛЬ рідше (яка з'єднує великі міста, важливі центри)...  Словник синонімів української мови