півкуля —
півку́ля іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
півкуля —
[піyкул'а] -л'і, ор. -леийу
Орфоепічний словник української мови
півкуля —
-і, ж. 1》 Половина геометричної кулі, а також предмет такої форми. || Форма чого-небудь, що нагадує половину геометричної кулі. Ліва півкуля головного мозку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
півкуля —
ПІВКУ́ЛЯ, і, ж. 1. Половина геометричної кулі, а також предмет такої форми. Стеля [склепу] мала на собі одну-однісіньку оздобу – виковану з каменя випуклясту півкулю (І. Франко); // Форма чого-небудь, що нагадує половину геометричної кулі. Настя ..
Словник української мови у 20 томах
півкуля —
ПІВКУ́ЛЯ, і, ж. 1. Половина геометричної кулі, а також предмет такої форми. Стеля [склепу] мала на собі одну-однісіньку оздобу — виковану з каменя випуклясту півкулю (Фр., VI, 1951, 109); // Форма чого-небудь, що нагадує половину геометричної кулі. Настя.
Словник української мови в 11 томах
півкуля —
Півкуля, -лі ж. Полушаріе. Желех.
Словник української мови Грінченка