підбільшувати

Підбі́льшувати, -шую, -шуєш; підбі́льшити, -бі́льшу, -шиш, -шать

Значення в інших словниках

1. підбільшувати — підбі́льшувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. підбільшувати — -ую, -уєш, недок., підбільшити, -шу, -шиш, док., перех., рідко. Те саме, що підвищувати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підбільшувати — Збільшувати, збільшити, позбільшувати, побільшувати, побільшити, перебільшувати, перебільшити, поперебільшувати, прибільшувати, прибільшити, поприбільшувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. підбільшувати — ПІДБІ́ЛЬШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДБІ́ЛЬШИТИ, шу, шиш, док., що, рідко. Те саме, що підви́щувати 2. [Єфрем:] Цей дід мірошник прямо дорогий чоловік. Йому на той рік треба підбільшити плату (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
5. підбільшувати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (доводити до вищого ступеня, сили вияву), ПОСИ́ЛЮВАТИ, ПІДСИ́ЛЮВАТИ, НАРО́ЩУВАТИ, ПРИДАВА́ТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ПРИБІЛЬША́ТИ діал., ПІДБІ́ЛЬШУВАТИ рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
6. підбільшувати — ПІДБІ́ЛЬШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДБІ́ЛЬШИТИ, шу, шиш, док., перех., рідко. Те саме, що підви́щувати 2. [Єфрем:] Цей дід мірошник прямо дорогий чоловік. Йому на той рік треба підбільшити плату (Кроп., IV, 1959, 361).  Словник української мови в 11 томах
7. підбільшувати — Підбільшувати, -шую, -єш сов. в. підбільшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать, увеличить.  Словник української мови Грінченка