Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

підвести

Підве́сти́, див. підво́дити

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. підвести — підвести́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підвести — див. підводити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підвести — ПІДВЕСТИ́ див. підво́дити.  Словник української мови у 20 томах
  4. підвести — підве́сти: ◊ підве́сти свиню́ → свиня  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. підвести — (і) голови́ не підвести́. Стати фізично знесиленим, нездоровим, кволим і т. ін. Я захирів так, що й голови не підведу (П. Гулак-Артемовський). ле́две го́лову підво́дити / підвести́. Бути фізично знесиленим, нездоровим.  Фразеологічний словник української мови
  6. підвести — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
  7. підвести — ПІДВЕСТИ́ див. підво́дити.  Словник української мови в 11 томах
  8. підвести — Підве́сти́, ся см. підводити, -ся.  Словник української мови Грінченка