Значення в інших словниках
-
піднесений —
підне́сений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
піднесений —
(вгору) піднятий, підійнятий, знесений, ур. вознесений; (трохи) підвищений; (настрій) збуджений, (спів) натхненний, окрилений, кн. одухотворений, одуховлений, г. взнеслий; (стиль) високий, високомовний; пр. ПІДНЕСЕНО, на високій ноті і всі п. ф. від піднесений.
Словник синонімів Караванського
-
піднесений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до піднести. || піднесено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Якого піднято догори. 3》 у знач. прикм. Який перебуває у збудженому, бадьорому стані, відчуває захоплення, натхнення, душевне піднесення і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
піднесений —
ПІДНЕ́СЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до піднести́. Піднесена близенько варенуха так гарно залоскотала йому в носі, що він не втерпів (І. Нечуй-Левицький); Із-за лісу біг молодий стрілець з піднесеним угору багнетом (Н.
Словник української мови у 20 томах
-
піднесений —
НАТХНЕ́ННИЙ (про людину, її діяльність і т. ін. — сповнений натхнення, душевного піднесення), ОКРИ́ЛЕНИЙ підсил., РОЗКРИ́ЛЕНИЙ підсил. поет., ОДУШЕ́ВЛЕНИЙ заст., ВІТХНЕ́ННИЙ діал.
Словник синонімів української мови
-
піднесений —
ПІДНЕ́СЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до піднести́. Піднесена близенько варенуха так гарно залоскотала йому в носі, що він не втерпів (Н.-Лев., І, 1956, 193); Із-за лісу біг молодий стрілець з піднесеним угору багнетом (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах