піднімати —
підніма́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
піднімати —
див. ПІДІЙМАТИ|СЯ|.
Словник синонімів Караванського
піднімати —
і підіймати, -аю, -аєш, недок., підняти, -німу, -німеш і підійняти, -ійму, -іймеш; мин. ч. підняв, підняла, підняло і підійняв, підійняла, підійняло; док., перех. 1》 Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
піднімати —
ПІДНІМА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДНЯ́ТИ, німу́, ні́меш, ПІДІЙНЯ́ТИ, ійму́, і́ймеш; мин. ч. підня́в і підійня́в, ла, ло; док., кого, що. 1. Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
піднімати —
(-аю, -аєш) недок., що; бізн., ком., інд.-торг. Одержувати щось у вигляді прибутку. Влітку замовлень було багато, деколи за тиждень я одна "піднімала" 120-150 доларів (ВЗ, 20.04.2001). БСРЖ, 448.
Словник жарґонної лексики української мови
піднімати —
Утримувати
Словник застарілих та маловживаних слів
піднімати —
бра́ти (підніма́ти) / взя́ти (підня́ти) на глум (на глу́зи, на сміх) кого, що і без додатка. Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар); (Гаптін:) І чого ти така, Ярино?..
Фразеологічний словник української мови
піднімати —
БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док.
Словник синонімів української мови
піднімати —
ПІДНІМА́ТИ і ПІДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДНЯ́ТИ, німу́, ні́меш і ПІДІЙНЯ́ТИ, ійму́, і́ймеш; мин. ч. підня́в і підійня́в, ла, ло; док., перех. 1. Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін.
Словник української мови в 11 томах