Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

підібрати

Підібра́ти, підберу́, -бере́ш, -ру́ть

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. підібрати — (хвіст, ноги) підібгати, підігнути, підкорчити.  Словник синонімів Полюги
  2. підібрати — підібра́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. підібрати — [п'ід'ібратие] -дбеиру, -дбеиреш, -дбеиреимо, -дбеиреите; нак. -дбеири, -дбеир'іт'  Орфоепічний словник української мови
  4. підібрати — див. підбирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підібрати — ПІДІБРА́ТИ див. підбира́ти.  Словник української мови у 20 томах
  6. підібрати — підбира́ти (добира́ти) / підібра́ти (добра́ти) ключ до душі́ (до се́рця) чиєї (чийого), кого. Знаходити підхід до кого-небудь, входити в довір’я до когось. Гори педагогічної літератури написано ..  Фразеологічний словник української мови
  7. підібрати — ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) (живіт, голову, плечі тощо), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ПІДБИРА́ТИ, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ. — Док.: втягти́ (утягти́), втягну́ти (утягну́ти), підібра́ти (підобра́ти), підтягти́, підтягну́ти.  Словник синонімів української мови
  8. підібрати — ПІДІБРА́ТИ див. підбира́ти.  Словник української мови в 11 томах
  9. підібрати — Підібра́ти, -ся см. підбірати, -ся.  Словник української мови Грінченка