підібрати —
підібра́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
підібрати —
[п'ід'ібратие] -дбеиру, -дбеиреш, -дбеиреимо, -дбеиреите; нак. -дбеири, -дбеир'іт'
Орфоепічний словник української мови
підібрати —
див. підбирати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підібрати —
ПІДІБРА́ТИ див. підбира́ти.
Словник української мови у 20 томах
підібрати —
підбира́ти (добира́ти) / підібра́ти (добра́ти) ключ до душі́ (до се́рця) чиєї (чийого), кого. Знаходити підхід до кого-небудь, входити в довір’я до когось. Гори педагогічної літератури написано ..
Фразеологічний словник української мови
підібрати —
ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) (живіт, голову, плечі тощо), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ПІДБИРА́ТИ, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ. — Док.: втягти́ (утягти́), втягну́ти (утягну́ти), підібра́ти (підобра́ти), підтягти́, підтягну́ти.
Словник синонімів української мови
підібрати —
ПІДІБРА́ТИ див. підбира́ти.
Словник української мови в 11 томах
підібрати —
Підібра́ти, -ся см. підбірати, -ся.
Словник української мови Грінченка