пір’я —
ПІ́Р’Я, я, с., збірн. Сукупність пір’їн, що ростуть на шкірі птахів. Тіло грака, як і всіх птахів, вкрите пір’ям (Зоол., 1957, 104); Квочка з курчатами кублилась на грядках і.. сердито квоктала та стовбурчила пір’я (Коцюб., II, 1955, 14); *Образно.
Словник української мови в 11 томах