пір’ячко —
ПІ́Р’ЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до пі́р’я. Ой, летіла горлиця через сад, ..Розпустила пір’ячко на ввесь сад (Укр.. лір. пісні, 1958, 131); [Марина:] Взяла б пір’ячко скубти або вовну прясти (Кроп., II, 1958, 319); Почав [горобчик]..
Словник української мови в 11 томах