Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

п’ятеро

П’я́теро, -ро́х, -ро́м, -рома́

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. п’ятеро — Тьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: бійців, деньків, коней, студентів, теслярів, курчат, тістечок, яєчок, дочок, граблів, дверей, діток, носилок, їх було п’ятеро, п’ятеро з них. Пор. двоє.  Літературне слововживання