Значення в інших словниках
-
раса —
ра́са 1 іменник жіночого роду сукупність організмів одного виду зі спільними рисами ра́са 2 іменник жіночого роду, істота ссавець роду вівер
Орфографічний словник української мови
-
раса —
Ра́са. Порода (про свійських тварин). Я розсилаю лиш покладки преміованих дуже добрих зьвірят і принимаю всяку відвічальність за добре заплодженє, як і за їх прибутє, чистоту і правдивість раси. Макс Павлі, Кефлях, Стирия (Б.
Українська літературна мова на Буковині
-
раса —
(тварин) порода, ФР. походження; (людська) ф. масть.
Словник синонімів Караванського
-
раса —
[раса] -сие, д. і м. -с'і
Орфоепічний словник української мови
-
раса —
I -и, ж. 1》 антр. Велика група людей, що мають спільне походження і ряд характерних спільних фізичних особливостей, набутих у процесі історичного розвитку під впливом природних і соціальних умов існування. Негроїдна раса. 2》 біол.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
раса —
Поріддя, порода
Словник чужослів Павло Штепа
-
раса —
РА́СА¹, и, ж. 1. антр. Велика група людей, що мають спільне походження і ряд характерних спільних фізичних особливостей, набутих у процесі історичного розвитку під впливом природних і соціальних умов існування.
Словник української мови у 20 томах
-
раса —
ра́са (франц. race, від італ. razza – порода) 1. В біології – група організмів одного виду чи підвиду, яким властиві спільні ознаки. 2.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
раса —
РА́СА¹, и, ж. 1. антр. Велика група людей, що мають спільне походження і ряд характерних спільних фізичних особливостей, набутих у процесі історичного розвитку під впливом природних і соціальних умов існування.
Словник української мови в 11 томах