Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ратифікувати

Ратифікува́ти, -ку́ю, -ку́єш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. ратифікувати — ратифікува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. ратифікувати — див. ЗАТВЕРДЖУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
  3. ратифікувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., дипл. Здійснювати ратифікацію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ратифікувати — див. одобрювати, апробувати  Словник чужослів Павло Штепа
  5. ратифікувати — РАТИФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, дипл. Здійснювати ратифікацію. Україна підписала та ратифікувала цілу низку міжнародних правових документів, які стосуються інвалідів (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  6. ратифікувати — ратифікува́ти здійснювати ратифікацію, затверджувати міжнародний договір.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ратифікувати — РАТИФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., дипл. Здійснювати ратифікацію. IV Надзвичайний Всеросійський з’їзд Рад, який зібрався 14 березня 1918 року, ратифікував Брестський мирний договір (Ком. Укр., 3, 1963, 42).  Словник української мови в 11 томах