рвати —
[рватие] рву, рвеш, рвеимо, рвеите; нак. рви, рв'іт'
Орфоепічний словник української мови
рвати —
рву, рвеш і рідше ірвати, ірву, ірвеш, недок. 1》 перех. Порушуючи цілісність чого-небудь, різким рухом розділяти його на частини. || Робити дірявим, драним. || Роздираючи на частини, умертвляти (про тварин). || Розчленяти, розділяти ціле.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рвати —
РВА́ТИ, рву, рвеш і рідше ІРВА́ТИ, ірву́, ірве́ш, недок. 1. що. Порушуючи цілісність чого-небудь, різким рухом розділяти його на частини. Оберталося [дитя] до стіни й, держачи ковбасу цупко в руках, рвало її зубами (Л.
Словник української мови у 20 томах
рвати —
Де тонко, там і рветься. Де біда, там ще й нещастя приходить. Рветься, як дурний до образа. Дитина, або дурний часами забагають образа зо стіни.
Приповідки або українсько-народня філософія
рвати —
Рву, рвеш, недок. 1. Вражати, впливати, викликати сильну емоційну реакцію. ◇ Рвати на шматки, на запчастини, на дрібних тушканчиків — дуже сильне збудження або враження. Євка вже ледь не рвала його плоть на шматки, спускаючись вниз пещеним животом (І.
Словник сучасного українського сленгу
рвати —
(аж) рва́ти боки́ (животи́) з чого, від чого і без додатка. 1. Дуже сміятися, реготати. Та й заведе якої-небудь такої чудної казки, що діти аж боки рвуть, регочуться (Дніпрова Чайка); Тепер сміялися всі: ..качалися, рвали боки, душилися (П.
Фразеологічний словник української мови
рвати —
ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док.
Словник синонімів української мови
рвати —
РВА́ТИ, рву́, рве́ш і рідше ІРВА́ТИ, ірву́, ірве́ш, недок. 1. перех. Порушуючи цілісність чого-небудь, різким рухом розділяти його на частини. Оберталося [дитя] до стіни й, держачи ковбасу цупко в руках, рвало її зубами (Март., Тв.
Словник української мови в 11 томах
рвати —
Рвати, рву, рвеш гл. 1) Рвать, разрывать. Хто се, хто се по тім боці рве на собі коси? Шевч. 19. Тиха вода греблі рве, а бистра тамує. Ном. № ЗОЗО. Не рви нитки. 2) Рвать, срывать. По садочку йшла, квіточки рвала. Чуб. V. 6. Козаки ідуть, гурки рвуть.
Словник української мови Грінченка