Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

реформіст

Реформі́ст, -та; -мі́сти, -тів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. реформіст — реформі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. реформіст — -а, ч., політ. Прихильник реформізму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реформіст — РЕФОРМІ́СТ, а, ч., політ. Прихильник реформізму. На церкву нападали римо-католики, нападали й різні реформісти, доказуючи свою науку прикладами з Біблії (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. реформіст — реформі́ст прибічник реформізму.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. реформіст — РЕФОРМІ́СТ, а, ч., політ. Прихильник реформізму. Програма нашої партії розкриває справжню суть імперіалізму, всю брехливість нових теорій про капіталізм, що їх пропагують буржуазні ідеологи, реформісти і опортуністи (Ком. Укр., 9, 1961, 18).  Словник української мови в 11 томах