ржавіти Ржа́ві́ти, -ві́ю, -ві́єш і іржа́віти, -вію, -вієш Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках ржавіти — ржаві́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови ржавіти — див. іржавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови ржавіти — РЖАВІ́ТИ див. іржа́віти. Словник української мови у 20 томах ржавіти — РЖАВІ́ТИ див. іржа́віти. Словник української мови в 11 томах ржавіти — Ржавіти, -вію, -єш гл. Ржавѣть. Словник української мови Грінченка