робочий —
робочий – робітничий Часом плутають ці схожі за будовою прикметники і кажуть чи пишуть робочий гуртожиток, робочий клуб, робоча їдальня замість робітничий гуртожиток, робітничий клуб, робітнича їдальня.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
робочий —
робо́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
робочий —
Робочий і робітничий Зрідка трапляються помилки, коли плутають ці схожі за будовою прикметники й пишуть: «Восьмигодинний робітничий день» (замість — робочий день); «Робочий натовп не втихомирювався» (замість — робітничий натовп).
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
робочий —
-а, -е. 1》 Який працює, живе своєю працею; трудовий. || у знач. ім. робочий, -чого, ч., рідко. Робітник. Робоча сила — сукупність фізичних і духовних здібностей людини, які вона використовує в процесі виробництва матеріальних благ...
Великий тлумачний словник сучасної мови
робочий —
РОБО́ЧИЙ, а, е. 1. Який працює, живе своєю працею; трудовий. [Кіндрат Антонович:] Ми люде [люди] робочі, .. за день натомимось, що й кісток не чуємо (М. Кропивницький); Я мав нагоду придивитися до цих людей – і дивувався.
Словник української мови у 20 томах
робочий —
БУДЕ́ННИЙ (про день — на відміну від святкового або вихідного), БУ́ДНІЙ, РОБО́ЧИЙ (підкреслюється ознака того, що в такий день працюють). Страшенно важко сидіти в сукняному віцмундирі з тісним крохмальним комірцем, але день буденний, час службовий (М.
Словник синонімів української мови
робочий —
РОБО́ЧИЙ, а, е. 1. Який працює, живе своєю працею; трудовий. [Кіндрат Антонович:] Ми люде [люди] робочі,.. за день натомимось, що й кісток не чуємо (Кроп., II, 1958, 303); Я мав нагоду придивитися до цих людей — і дивувався.
Словник української мови в 11 томах
робочий —
Робо́чий, -а, -е 1) Рабочій. Забіжиш до Марусі у робочу часину. МВ. ІІ. 83. 2) Трудолюбивый. Робоча як бджола. Ном. № 4562. Паша Меланка не робоча, на ній сорочка парубоча. Чуб. ІІІ. 469.
Словник української мови Грінченка