робітниця

Робітни́ця, -ці, -цею; -бітни́ці, -ни́ць

Значення в інших словниках

1. робітниця — робітни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. робітниця — -і. Жін. до робітник. Хатня робітниця — жінка, яка виконує всю хатню роботу в кого-небудь за наймом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. робітниця — РОБІТНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до робітни́к 1, 2, 4. Робітниці кинули роботу і пішли з фабрики (І. Нечуй-Левицький); Котра дівка робітниця – до тої берися.  Словник української мови у 20 томах
4. робітниця — РОБІТНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до робітни́к 1, 2, 4. Робітниці кинули роботу і пішли з фабрики (Н.-Лев., II, 1956, 99); Котра дівка робітниця — до тої берися.  Словник української мови в 11 томах