розбігатися — Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Значення в інших словниках

розбігатися — розбі́гатися дієслово доконаного виду розм. розбіга́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
розбігатися — I [роузб’ігатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а, док. II [розб'ігатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а, недок. Орфоепічний словник української мови
розбігатися — I розб`ігатися-аюся, -аєшся, док., розм. Почати багато бігати. II розбіг`атися-аюся, -аєшся, недок., розбігтися, -біжуся, -біжишся, док. 1》 Дуже швидко рушати, розходитися з одного місця в різні боки, місця (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
розбігатися — РОЗБІ́ГАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати багато бігати. – Вже правда, що розбігалась, як курка з яйцем, – не дала гаразд і виспатись. Чого ти прибігла в пасіку ґвалтувати? (І. Словник української мови у 20 томах
розбігатися — о́чі розбіга́ються / розбі́глися чиї, у кого, кому і без додатка. 1. Хтось не може зосередити увагу на чомусь одному, дивиться то на одне, то на інше. Вийдеш на вулицю — повно всюди, народ як плав пливе… та всі в дорогих празникових святкових уборах .. Фразеологічний словник української мови
розбігатися — ВІДРІЗНЯ́ТИСЯ (бути неоднаковим з іншими, несхожим якоюсь ознакою, рисою), РІЗНИ́ТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, РОЗБІГА́ТИСЯ з кимсь, чимсь; ВІДХО́ДИТИ (набувати нових ознак, рис, ставати несхожим на інших). — Док.: відійти́. Словник синонімів української мови
розбігатися — РОЗБІ́ГАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати багато бігати. — Вже правда, що розбігалась, як курка з яйцем, — не дала гаразд і виспатись. Чого ти прибігла в пасіку гвалтувати? (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
розбігатися — Розбіга́тися, -га́юся, -єшся сов. в. розбігтися, -жуся, -жишся, гл. 1) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Синки мої дорогії, беріть коні воронії, розбігайтесь битим шляшком. Чуб. V. 909. 2) Разбѣгаться, разбѣжаться (для толчка, прыжка). Словник української мови Грінченка