Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розвередити

Розвереди́ти, -реджу́, -ре́диш, -ре́дять; розвереди́вши

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. розвередити — розвереди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розвередити — див. розвереджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвередити — РОЗВЕРЕДИ́ТИ див. розвере́джувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. розвередити — розтра́влювати (розвере́джувати) / розтрави́ти (розвереди́ти) ду́шу (се́рце) кому. Викликати у кого-небудь тяжкі, болісні переживання, спогади. — Не розтравлюй мені душу цим Яковом,— одразу хмурніє Терентій.  Фразеологічний словник української мови
  5. розвередити — Я́ТРИ́ТИ (спричиняти чим-небудь запалення, біль, подразнення в рані, хворому місці тощо), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗРА́НЮВАТИ рідше, ВЕРЕДИ́ТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм., ТРОЮ́ДИТИ розм., РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
  6. розвередити — РОЗВЕРЕДИ́ТИ див. розвере́джувати.  Словник української мови в 11 томах
  7. розвередити — Розвереджувати, -джую, -єш сов. в. розвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Растравлять, растравить, разбередить. Я ще гірш розвередив твою болячку. Стор. II. 234.  Словник української мови Грінченка