розкласти

Розікла́сти і розкла́сти; розкладу́, -де́ш, -ду́ть

розкла́сти, -кладу, -деш; розкла́дений

Значення в інших словниках

1. розкласти — розкла́сти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розкласти — див. розкладати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкласти — РОЗКЛА́СТИ див. розклада́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. розкласти — кла́сти / покла́сти (положи́ти, розкла́сти) на му́зику (на но́ти). Писати музичний твір на який-небудь текст. — Я, голубчику, вчений, бачиш, усякі пісні записую, на ноти, значить, кладу (М.  Фразеологічний словник української мови
5. розкласти — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. розкласти — РОЗКЛА́СТИ див. розклада́ти.  Словник української мови в 11 томах