розкручувати —
розкру́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
розкручувати —
-ую, -уєш, недок., розкрутити, -учу, -утиш, док., перех. 1》 Розмотуючи, розправляти, розгортати що-небудь згорнуте, змотане, скручене. || Розмотуючи, розв'язуючи, відкривати що-небудь. || перен., розм. Розкривати, розпускати (бруньки, пелюстки і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
розкручувати —
РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док. 1. що. Розмотуючи, розправляти, розгортати що-небудь згорнуте, змотане, скручене. Андрій Іванов розв'язав поворозки і почав розкручувати полотнище прапора (Ю.
Словник української мови у 20 томах
розкручувати —
Ую, -уєш, недок., розкрутити, -чу, -тиш, док. 1. Займатись рекламою певного продукту, підприємства, виконавця тощо. Московське видавництво «ЕКСМО-Прео щосили розкручує цю книжкову серію (Дзеркало тижня). 2. (на що?) Спонукати, схиляти до чогось.
Словник сучасного українського сленгу
розкручувати —
(-ую, -уєш) недок., кого. 1. крим., міл. Примушувати когось говорити правду. Втім, подумав, навряд чи вдасться... зараз привезуть того зарізяку — й, хоч-не-хоч, а кому ж, як не мені, доведеться його розкручувати!.. (Л. Кононович, Я, зомбі).
Словник жарґонної лексики української мови
розкручувати —
ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док.
Словник синонімів української мови
розкручувати —
РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех. 1. Розмотуючи, розправляти, розгортати що-небудь згорнуте, змотане, скручене. Андрій Іванов розв’язав поворозки і почав розкручувати полотнище прапора (Смолич, Мир..
Словник української мови в 11 томах