розпис

Ро́зпис, -су, -сові; -писи, -сів (ч. р.)

Значення в інших словниках

1. розпис — ро́зпис іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розпис — (на стіні) розмальовання, мальовання; (руху) РОЗКЛАД; (дія) розписування, розмальовування; ім. РОЗПИСКА, див. КВИТАНЦІЯ.  Словник синонімів Караванського
3. розпис — [розпиес і роспиес] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў  Орфоепічний словник української мови
4. розпис — -у, ч. 1》 Дія за знач. розписати, розписувати 1-3). 2》 Сюжетні або орнаментальні живописні зображення на будівлях і побутових предметах. 3》 рідко. Те саме, що розклад 3). 4》 рідко. Список із переліком кого-, чого-небудь; реєстр. Поколінний розпис іст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розпис — РО́ЗПИС, у, ч. 1. Дія за знач. розписа́ти, розпи́сувати 1–3. Талановитому юнакові Ширяєв скоро став доручати й самостійні роботи по художньому розпису будинків (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
6. розпис — РО́ЗПИС, у, ч. 1. Дія за знач. розписа́ти, розпи́сувати 1-3. Талановитому юнакові Ширяєв скоро став доручати й самостійні роботи по художньому розпису будинків (Слово про Кобзаря, 1961, 24)...  Словник української мови в 11 томах