розсуджувати —
-ую, -уєш, недок., розсудити, -суджу, -судиш, док. 1》 перех. і без додатка. Проаналізувавши обставини, виносити рішення в якій-небудь спірній справі, встановлювати, хто правий, хто винуватий. 2》 неперех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розсуджувати —
РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСУДИ́ТИ, суджу́, су́диш, док. 1. кого і без дод. Проаналізувавши обставини, виносити рішення в якій-небудь спірній справі, установлювати, хто правий, хто винуватий. – Тепер ..
Словник української мови у 20 томах
розсуджувати —
ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ...
Словник синонімів української мови
розсуджувати —
РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСУДИ́ТИ, суджу́, су́диш, док. 1. перех. і без додатка. Проаналізувавши обставини, виносити рішення в якій-небудь спірній справі, установлювати, хто правий, хто винуватий. — Тепер..
Словник української мови в 11 томах