Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розхитати

Розхита́ти, -та́ю, -та́єш, -та́є

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. розхитати — розхита́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розхитати — див. розхитувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розхитати — РОЗХИТА́ТИ див. розхи́тувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. розхитати — підмо́чувати (хита́ти) / підмочи́ти (розхита́ти) репута́цію (авторите́т). Певними вчинками, діями і т. ін. створювати негативну думку про кого-небудь, заплямовувати когось.  Фразеологічний словник української мови
  5. розхитати — ОСЛА́БИТИ (зробити слабшим у військовому, політичному, організаційному і т. ін. відношенні), ПОСЛА́БИТИ, ПІДІРВА́ТИ, РОЗХИТА́ТИ, ПОХИТНУ́ТИ, ПІДТОЧИ́ТИ, ЗНЕСИ́ЛИТИ, ПОТРЯСТИ́ підсил., ОБЕЗСИ́ЛИТИ підсил. рідше, РОЗМИ́ТИ рідше. — Недок.  Словник синонімів української мови
  6. розхитати — РОЗХИТА́ТИ див. розхи́тувати.  Словник української мови в 11 томах