роз’їдатися —
РОЗ’ЇДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗ’Ї́СТИСЯ, ї́мся, їси́ся, док. 1. розм. Надмірно споживаючи їжу, ставати повним, огрядним. Ми голодом не моримось, хоть, звичайне, і не роз’їдаємось без пуття (Л. Укр., V, 1956, 130); // на чому, зневажл.
Словник української мови в 11 томах