Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

романський

Рома́нський, -ка, -ке

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. романський — рома́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. романський — РОМАНСЬКИЙ – РОМЕНСЬКИЙ Романський. Який стосується культури й мови народів, історично пов’язаних зі Стародавнім Римом: романські мови, романська культура, романська група народів. Роменський. Прикм. від назви міста Ромни: роменська порода гусей.  Літературне слововживання
  3. романський — -а, -е. 1》 Який виник на основі давньоримської культури або тісно пов'язаний з цією культурою. || Який належав Стародавньому Риму. Романська група народів — народи, які розмовляють романськими мовами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. романський — РОМА́НСЬКИЙ, а, е. 1. Який виник на основі давньоримської культури або тісно пов'язаний з цією культурою. У спокійній і величавій романській архітектурі створюється в основному два типи споруд: церковно-монастирські і замки феодалів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. романський — рома́нський (франц. roman, від лат. romanus – римський) той, що виник на основі давньоримської культури або з нею тісно пов’язаний;...  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. романський — РОМА́НСЬКИЙ, а, е. 1. Який виник на основі давньоримської культури або тісно пов’язаний з цією культурою. В спокійній і величавій романській архітектурі створюється в основному два типи споруд: церковно-монастирські і замки феодалів (Архіт. Рад. Укр.  Словник української мови в 11 томах