сережка —
сере́жка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
сережка —
[сеирежка] -жкие, д. і м. -ез'ц'і, р. мн. -жок
Орфоепічний словник української мови
сережка —
-и, ж. 1》 Те саме, що серга 1). 2》 бот. Суцвіття деяких деревних рослин у вигляді китиці з дрібних квітів. || рідко. Волоть у деяких злакових рослин, а також грона ягід. 3》 Те саме, що серга 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
сережка —
СЕРЕ́ЖКА, и, ж. 1. Те саме, що се́рга 1. Олена Іванівна одяглась у блакитне шерстяне плаття, .. у вухах сережки блищать (Панас Мирний); Від солодкої усмішки сережка в ніздрі [жінки] тремтіла (Леся Українка); У правому усі йому теліпалась мідна сережка (П.
Словник української мови у 20 томах
сережка —
СЕРЕ́ЖКИ мн. (прикраса, що продягається в мочку вуха людини), СЕ́РГИ, КОВТКИ́ діал., КУ́ЛЬЧИКИ діал., ЗАВУ́ШНИЦІ (ЗАУ́ШНИЦІ) діал.; КЛІ́ПСИ (така прикраса, що затискується на мочці вуха). (Оленка:) Яка ти стала гарна в сережках! (І.
Словник синонімів української мови
сережка —
СЕРЕ́ЖКА, и, ж. 1. Те саме, що се́рга 1. Олена Іванівна одяглась у блакитне шерстяне плаття,.. у вухах сережки блищать (Мирний, III, 1954, 82); Від солодкої усмішки сережка в ніздрі [жінки] тремтіла (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
сережка —
Сережка, -ки ж. 1) ум. отъ серга. Ой надіну я. сережки і добре намисто. Шевч. 2) Цвѣты нѣкоторыхъ деревьевъ (ивы, осины, березы, орѣшника). ум. сережечка. У нашої Олени сережечки зелені. Ном. № 5351.
Словник української мови Грінченка