синагога —
синаго́га іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
синагога —
див. ХРАМ.
Словник синонімів Караванського
синагога —
[сиенагога] -гие, д. і м. -оз'і
Орфоепічний словник української мови
синагога —
-и, ж. 1》 Молитовний будинок, храм у іудеїв. 2》 Релігійна єврейська громада.
Великий тлумачний словник сучасної мови
синагога —
СИНАГО́ГА, и, ж. 1. Молитовний будинок, храм у євреїв. У синагогу Зайшла [мати] благать благого бога, Щоб син її найшовсь (Т. Шевченко); Проти нас була синагога, і звідти ще зрання нісся такий лемент, що годі було всидіти в хаті (Олесь Досвітній)...
Словник української мови у 20 томах
синагога —
Сакральна споруда, центр релігійного і суспільного життя євреїв; місце молитов, вивчення Тори; від середньовіччя місце перебування керівників громади й рабинського суду.
Універсальний словник-енциклопедія
синагога —
СИНАГО́ГА, и, ж. 1. Молитовний будинок, храм у євреїв. У синагогу Зайшла [мати] благать благого бога, Щоб син її найшовсь (Шевч., II, 1963, 369); Проти нас була синагога, і звідти ще зрання нісся такий лемент, що годі було всидіти в хаті (Досв., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
синагога —
(грец. — збори) Іудаїстська культова споруда, що ставала центром релігійного і громадського життя єврейської громади. Існувала двох типів: а) всі приміщення знаходилися у цілісному компактному обсязі...
Архітектура і монументальне мистецтво