скупчити —
ску́пчити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
скупчити —
див. скупчувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скупчити —
СКУ́ПЧИТИ див. ску́пчувати.
Словник української мови у 20 томах
скупчити —
ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ...
Словник синонімів української мови
скупчити —
СКУ́ПЧИТИ див. ску́пчувати.
Словник української мови в 11 томах
скупчити —
Скупчити, -чу, -чиш гл. = скупити.
Словник української мови Грінченка