Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

скіпа

Скі́па (скалка), -пи; скі́пи, скіп

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. скіпа — Скі́па: — суха тріска [21] — тріска [III]  Словник з творів Івана Франка
  2. скіпа — скі́па іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  3. скіпа — див. залишок; колючка; тріска  Словник синонімів Вусика
  4. скіпа — -и, ж., рідко. Те саме, що скіпка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. скіпа — СКІ́ПА, и, ж., рідко. Те саме, що скі́пка. Для лісної зони поширеним покрівельним матеріалом було дерево (гонт, скіпа, тес) і солома (з наук.-попул. літ.); * У порівн. Він біг, що було моці в його тонких, мов скіпи, ногах (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  6. скіпа — I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬ розм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПА рідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев'яного).  Словник синонімів української мови
  7. скіпа — СКІ́ПА, и, ж., рідко. Те саме, що скі́пка. Для лісної зони поширеним покрівельним матеріалом було дерево (гонт, скіпа, тес) і солома (Дерев. зодч. Укр., 1949, 63); *У порівн. Він біг, що було моці в його тонких, мов скіпи, ногах (Фр., V, 1951, 257).  Словник української мови в 11 томах