Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

словотворчий

Словотво́рчий, -ча, -че

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. словотворчий — словотво́рчий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. словотворчий — -а, -е, грам. Стос. до словотворення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. словотворчий — СЛОВОТВО́РЧИЙ, а, е, лінгв. Стос. до словотворення. Словотворчий потенціал слова.  Словник української мови у 20 томах
  4. словотворчий — СЛОВОТВО́РЧИЙ, а, е, грам. Стос. до словотворення. Народна українська мова в своїй словотворчій основі довгий час жила самостійно (Пит. походж. укр. мови 1956, 145); Словотворча система української мови; // Який використовують при творенні слів.  Словник української мови в 11 томах