слід —
слід 1 іменник чоловічого роду відбиток; знак слід 2 присудкове слово треба незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
слід —
Відбиток, знак; (від чого) печать, тавро; (од диму) хвіст, (від волоку) поволока; (по кому) пам'ять; ФР. натяк, тінь <н. слід невдоволення>; (чого) П. свідчення, свідоцтво; мн. СЛІДИ, (розкошів) рештки, залишки; ПР. СЛ. ТРЕБА.
Словник синонімів Караванського
слід —
I -у, ч. 1》 Відбиток ноги чи лапи на якій-небудь поверхні. || Заглибини, смуги і т. ін., що залишаються на якійсь поверхні чи в просторі від переміщення чогось. Замітати сліди.
Великий тлумачний словник сучасної мови
слід —
1. (потреба) треба, потрібно, належить, годиться, повинно, варто б 2. це сліди чогось
Словник чужослів Павло Штепа
слід —
СЛІД¹, у, ч. 1. Відбиток ноги чи лапи на якій-небудь поверхні. На чистім снігу свіжий слід малої ноги (Панас Мирний); Вершники спочатку проскакали вздовж берега Орі, де сніг був густо списаний вовчими та лисячими слідами (З.
Словник української мови у 20 томах
слід —
За ним і слід пропав. Пропав, що і сліду по нім не стало. Не варт мені в слід вступати. Не гідний мене. Нікчемний. Хто в насліду, той на всю біду. Хто бере насліддя по батькові, той бере і всі тягарі. У чоботях іде, а сліди босі. Жарт про бідного, який ходить у дірявих чоботах.
Приповідки або українсько-народня філософія
слід —
Відбитки лап тварини на землі або снігу, за якими можна визначити, зокрема, її вид, стать, вік, час перебування.
Універсальний словник-енциклопедія
слід —
бода́й слід запа́в чий, кого. Уживається як прокляття і виражає побажання кому-небудь зникнути, пропасти. Він (лікар) на тих сусідочок важким духом дише: бодай їх слід запав! (Марко Вовчок). в поро́жній слід, зі сл. прийти́, прибі́гти і под.
Фразеологічний словник української мови
слід —
ЗА́ЛИШКИ мн. (ЗА́ЛИШОК одн.) (те, що лишилось невикористаним, невитраченим; те, що збереглося від руйнування, з давніх часів і взагалі від того, що минуло, зникло), РЕ́ШТА, ОСТА́ЧА, РЕ́ШТКИ мн. (РЕ́ШТКА одн. рідко), ОСТА́НКИ мн. (ОСТА́НОК одн.
Словник синонімів української мови
слід —
СЛІД¹, у, ч. 1. Відбиток ноги чи лапи на якій-небудь поверхні. На чистім снігу свіжий слід малої ноги (Мирний, IV, 1955, 305); Вершники спочатку проскакали вздовж берега Орі, де сніг був густо списаний вовчими та лисячими слідами (Тулуб, В степу..
Словник української мови в 11 томах
слід —
I. Слід, -ду м. 1) Слѣдъ. В чоботях ходить, а босиї сліди робить. Ном. № 1182. у сліди кому уступати. Ходить по слѣдамъ кого, поступать по чьему примѣру, подражать. 2) Знакъ, признакъ. І сліду не осталось. Шевч. ум. слідо́к, слідо́чок, слі́донько.
Словник української мови Грінченка