солодко

Со́лодко, присл.

Значення в інших словниках

1. солодко — со́лодко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. солодко — 1》 Присл. до солодкий. 2》 у знач. присудк. сл. Про відчуття солодкого смаку. 3》 у знач. присудк. сл. Про приємні відчуття, яких зазнає хто-небудь; дуже приємно. 4》 у знач. присудк. сл., перев. із част. не. Про стан достатку, забезпеченості, задоволення чим-небудь і т. ін.; добре.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. солодко — СО́ЛОДКО. 1. Присл. до соло́дкий. “Я чув колись, що у панів, Мов у царів, Срібло та золото скрізь сяє, Що буцім би пани так хороше живуть Та солодко їдять і п'ють” (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. солодко — СО́ЛОДКО. 1. Присл. до соло́дкий. «Я чув колись, що у панів, Мов у царів, Срібло та золото скрізь сяє, Що буцім би пани так хороше живуть Та солодко їдять і п’ють» (Гл., Вибр., 1951, 45); Як у дружбі жити, так солодко їсти й пити! (Ів., Про бджілку..  Словник української мови в 11 томах