Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

соліст

Солі́ст, -та; -лі́сти, -тів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. соліст — солі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. соліст — див. СПІВАК, МУЗИКА, ТАНЦЮРИСТ.  Словник синонімів Караванського
  3. соліст — -а, ч. Співак, музикант або танцюрист, який виконує сольну партію, соло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. соліст — Самоспівак  Словник чужослів Павло Штепа
  5. соліст — (від лат. solus — один, єдиний) — 1. Виконавець музичного твору для одного голосу або інструменту. 2. Співак — виконавець самостійної партії в опері, ораторії, кантаті, ансамблі, хорі та іншихтворах з одночасним звучанням супроводу.  Словник-довідник музичних термінів
  6. соліст — СОЛІ́СТ, а, ч. Співак, музикант або танцюрист, який виконує сольну партію, виступає соло. Слухати співи солістів; У танці бере участь весь колектив, і на його фоні виступають окремі солісти (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  7. соліст — солі́ст (італ. solista, від лат. solus – один) виконавець музичного твору або окремої партії – соло.  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. соліст — СПІВА́К (той, хто уміє і любить співати; фахівець зі співу), СПІВЕ́ЦЬ, СПІВА́КА розм., СПІВУ́Н розм.; СОЛОВЕ́Й, СОЛОВЕ́ЙКО (про людину з гарним голосом, яка володіє мистецтвом співу); СОЛІ́СТ (співак, який виконує сольну партію); ХОРИ́СТ (співак хору).  Словник синонімів української мови
  9. соліст — СОЛІ́СТ, а, ч. Співак, музикант або танцюрист, який виконує сольну партію, соло. Саїд Алі й сьогодні йшов у цей парк, виключно щоб відпочити..  Словник української мови в 11 томах