спаскудити

Спаску́дити, -джу, -диш; не спаску́дь, -ску́дьте

Значення в інших словниках

1. спаскудити — спаску́дити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. спаскудити — -джу, -диш, перех., розм. Док. до паскудити 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спаскудити — СПАСКУ́ДИТИ, джу, диш, що, розм. Док. до паску́дити 1, 2. Старий стару хвалить, що добрий борщ варить, а молодий свою гудить, що не зварить, то спаскудить (Номис); [Орел:] А ви бачили, як він спаскудив поле?! (О. Корнійчук).  Словник української мови у 20 томах
4. спаскудити — ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. спаскудити — СПАСКУ́ДИТИ, джу, диш, перех., розм. Док. до паску́дити 1, 2. Старий стару хвалить, що добрий борщ варить, а молодий свою гудить, що не зварить, то спаскудить (Номис, 1864, № 9044); [Орел:] А ви бачили, як він спаскудив поле?! (Корн., Над Дніпром, 1960, 71).  Словник української мови в 11 томах
6. спаскудити — Спаску́дити, -джу, -диш гл. Изгадить, испакостить. Старий стару хвале, що добрий борщ варе, а молодий свою гудить: що не зваре, то спаскудить. Чуб. V. 1128.  Словник української мови Грінченка