сполошити —
СПОЛО́ШИТИ див. споло́хувати.
Словник української мови в 11 томах
сполошити —
Сполоши́ти, -шу́, -шиш гл. Потревожить, испугать. Не боїмся ні ляхів, ні ляцької шати, як нас схотять сполошити, утікнем до хати. Лукаш. 141.
Словник української мови Грінченка