Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

споїти

Спої́ти, спою́, спо́їш, спо́ять кого

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. споїти — спо́їти дієслово доконаного виду підігнати, скріпити спої́ти дієслово доконаного виду зробити п'яним або п'яницею  Орфографічний словник української мови
  2. споїти — I спо`їтидив. споювати I. II сп`оїтидив. споювати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. споїти — СПОЇ́ТИ див. спо́ювати¹. СПО́ЇТИ див. спо́ювати².  Словник української мови у 20 томах
  4. споїти — СПО́ЮВАТИ (навмисне давати багато алкогольного напою), НАПУВА́ТИ, НАПО́ЮВАТИ, ПІДПО́ЮВАТИ, УПО́ЮВАТИ (ВПО́ЮВАТИ), ОБПО́ЮВАТИ. — Док.: спої́ти, напої́ти, підпої́ти, упої́ти (впої́ти), обпої́ти.  Словник синонімів української мови
  5. споїти — СПО́ЇТИ див. спо́ювати². СПОЇ́ТИ див. спо́ювати¹.  Словник української мови в 11 томах
  6. споїти — Споїти, -ся см. споювати, -ся.  Словник української мови Грінченка