Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

сприйнятливий

Сприйня́тливий, -ва, -ве

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. сприйнятливий — сприйня́тливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. сприйнятливий — (до чого) схильний; (до наук) беручкий, перейнятливий; (виклад) ясний, дохідливий.  Словник синонімів Караванського
  3. сприйнятливий — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
  4. сприйнятливий — -а, -е. Який легко сприймає що-небудь. || Який легко піддається захворюванню. || Доступний для сприймання; ясний, дохідливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сприйнятливий — СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, а, е. Який легко сприймає що-небудь. Вчиться людина все життя, але недарма в народі живе так багато приказок про свіжу пам'ять та сприйнятливий до науки розум замолоду (І.  Словник української мови у 20 томах
  6. сприйнятливий — ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ) (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУ́ЛИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ.  Словник синонімів української мови
  7. сприйнятливий — СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, а, е. Який легко сприймає що-небудь. Вчиться людина все життя, але недарма в народі живе так багато приказок про свіжу пам’ять та сприйнятливий до науки розум замолоду (Вол.  Словник української мови в 11 томах