Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

спряжити

Спря́жити і спрягти́, спря́жу, -жиш, -жать

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. спряжити — спря́жити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спряжити — див. спрягти II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спряжити — СПРЯ́ЖИТИ див. спрягти́2.  Словник української мови у 20 томах
  4. спряжити — КИП'ЯТИ́ТИ (нагрівати рідину, доводити її до кипіння); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ) (тривалий час, на малому жару — молоко, вершки). — Док.: скип'яти́ти, закип'яти́ти, прокип'яти́ти, спря́жити (спра́жити). Олію, дьоготь кип'ятили (І.  Словник синонімів української мови
  5. спряжити — СПРЯ́ЖИТИ див. спрягти́².  Словник української мови в 11 томах