спрямовувати —
спрямо́вувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
спрямовувати —
СПРЯМОВУВАТИ, -ую, -уєш, СПРЯМУВАТИ, -ую, -уєш. Крім свого прямого значення ("скеровувати рух літака, машини тощо"), широко використовується переносно – надавати подібного напрямку діяльності, вчинкам, розмові і т. ін.
Літературне слововживання
спрямовувати —
Скеровувати, спроваджувати, справляти, г. унапрямлювати; (у прірву) штовхати; (кріс) наводити, націлювати, (ракету) запускати, (стріли) посилати, сипати дощем, (полчища) гнати, ф. перти; (очі) встромляти, втуплювати; (на що) орієнтувати; (увагу) зосереджувати; (кошти) призначати.
Словник синонімів Караванського
спрямовувати —
-ую, -уєш, недок., спрямувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Користуючись кермом та іншими пристроями, скеровувати у певному напрямку рух човна, літака, автомашини і т. ін. || Направляти певним чином плин чого-небудь, чийсь біг, чиюсь ходу і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спрямовувати —
СПРЯМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРЯМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. Користуючись кермом та іншими пристроями, скеровувати у певному напрямку рух човна, літака, автомашини і т. ін. Кузьма .. спрямовує бульдозера вниз (О.
Словник української мови у 20 томах
спрямовувати —
ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ на комучому (спрямовувати, звертати — думки, увагу, інтереси на щось одне), КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СПИНЯ́ТИ, ФІКСУВА́ТИ. — Док.: зосере́дити, сконцентрува́ти, спини́ти. Регіна.. щораз більше зосереджувала на його особі свої думки й почування (І.
Словник синонімів української мови
спрямовувати —
СПРЯМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРЯМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Користуючись кермом та іншими пристроями, скеровувати у певному напрямку рух човна, літака, автомашини і т. ін. Кузьма..
Словник української мови в 11 томах