Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

спустошити

Спусто́шити, -то́шу, -то́шиш, -то́шать; -сто́ш, -сто́ште

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. спустошити — спусто́шити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спустошити — див. спустошувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спустошити — СПУСТО́ШИТИ див. спусто́шувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. спустошити — СПУСТО́ШУВАТИ (руйнувати, ламати, знищувати, викликаючи запустіння), ПЛЮНДРУВА́ТИ, РОЗОРЯ́ТИ, ПУСТО́ШИТИ рідше. — Док.: спусто́шити, сплюндрува́ти, розори́ти. Орди Батия спустошили Русь; Скільки плюндрували (вороги) цей край, скільки мордували людей (О.  Словник синонімів української мови
  5. спустошити — СПУСТО́ШИТИ див. спусто́шувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. спустошити — Спустошувати, -шую, -єш сов. в. спусто́шити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить. Чуб. III. 157. Край був спустошений. К. Хм. 96. Замок геть спустошили. Драг. 80. Ой зеленая дубруівонько, та нащо ж тебе рано спустошено, що траву на сіно покошено? Грин. III. 84.  Словник української мови Грінченка