стати

Ста́ти, ста́ну, ста́неш, ста́не, ста́немо, ста́нете, ста́нуть; -тань, ста́ньмо, ста́ньте

Значення в інших словниках

1. стати — ста́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стати — Ста́ти. Вистачити. Не один вернув додому, бо білєтівне стало (Б., 1895, 11, 3).  Українська літературна мова на Буковині
3. стати — [статие] -ану, -анеиш; нак. -ан', -ан'теи  Орфоепічний словник української мови
4. стати — СТА́ТИ див. става́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. стати — Абись і цапки ставав, то тобі не поможе. Роби що хочеш, та справи не зміниш. Коли стало на хліб, то стане і на обід. І хлібом самим мож пообідати, коли нема іншої страви. Най на тім станеться. Хай більшого лиха не буде, а це подужаємо.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. стати — див. ставати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. стати — ко́зубом ста́ти. Дуже зашкарубнути, задубіти (про одяг, покривало тощо). Поки до санок дійшов (о. Гервасій), підрясник козубом став, аж до шкури прикипів (А. Свидницький). на порі́ ста́ти. Досягти, дійти зрілого віку, коли можна одружуватись (перев.  Фразеологічний словник української мови
8. стати — ВІДКРИВА́ТИСЯ перев. перед ким-чим (ставати видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВСТАВА́ТИ (УСТАВА́ТИ), ВИРОСТА́ТИ, СТАВА́ТИ рідше, ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ рідше, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ рідше, РОЗКРУ́ЧУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
9. стати — СТА́ТИ див. става́ти.  Словник української мови в 11 томах
10. стати — Ставати, стаю́, -єш сов. в. стати, стану, -неш, гл. 1) Становиться, стать. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. ЗОЮР. І. 6. Рече до сухорукого чоловіка: стань посередині. Єв. Мр. III. 3. стати на рушнику. Обвѣнчаться.  Словник української мови Грінченка