Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

стенографістка

Стенографі́стка, -тки, -тці; -фі́стки, -ток

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. стенографістка — стенографі́стка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. стенографістка — СТЕНОГРАФІ́СТКА, и, ж. Жін. до стенографі́ст. Не було стенографістки, і через те записати все дослівно не пощастило (О. Донченко); Його помічники і стенографістки мали безборонний доступ у всі відділи головного штабу (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
  3. стенографістка — -и. Жін. до стенографіст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стенографістка — СТЕНОГРАФІ́СТКА, и, ж. Жін. до стенографі́ст. Не було стенографістки, і через те записати все дослівно не пощастило (Донч., VI, 1957, 76); Його помічники і стенографістки мали безборонний доступ у всі відділи головного штабу (Рибак, Час.., 1960, 59).  Словник української мови в 11 томах