ступити —
ступи́ти 1 дієслово доконаного виду покрокувати ступи́ти 2 дієслово доконаного виду зробити тупим
Орфографічний словник української мови
ступити —
СТУПИ́ТИ¹ див. ступа́ти. СТУПИ́ТИ² див. сту́плювати.
Словник української мови у 20 томах
ступити —
I див. ступати. II див. ступлювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ступити —
(і) кро́ку не (могти́) ступи́ти (зроби́ти). 1. де. Не мати свободи дій (через переслідування, терор і т. ін.). Батько був дуже суворим. У нього вільно не ступиш кроку, все роби та й роби. Мама була добрішою (З журналу). 2. без кого.
Фразеологічний словник української мови
ступити —
ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ) (ідучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАХО́ДИТИ, ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ), ПЕРЕСТУПА́ТИ ПОРІ́Г, СТУПА́ТИ розм., ЗАСТУПА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
ступити —
СТУПИ́ТИ¹ див. ступа́ти. СТУПИ́ТИ² див. сту́плювати.
Словник української мови в 11 томах
ступити —
I. Ступити см. ступати. --------------- II. Ступи́ти, -плю́, -пиш гл. Иступить. Ступив мені так ножа, що й сала не вріжеш.
Словник української мови Грінченка