субституція —
субститу́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
субституція —
СУБСТИТУ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Заміщення одного іншим, звичайно схожим за властивостями, призначенням. Явища заміщення дефекту, явища субституції безперечно бувають при переливанні індивідуально сумісної крові (з наук. літ.); Субституція одного матеріалу іншим; Субституція звуків.
Словник української мови у 20 томах
субституція —
(англ. substitution) право відписувати іншому спадкоємцю на випадок, якщо перший через якісь причини не вступить в право спадку.
Економічний словник
субституція —
-ї, ж., спец. Заміщення чогось одного іншим, звичайно схожим за властивостями, призначенням. Субституція звуків.
Великий тлумачний словник сучасної мови
субституція —
субститу́ція (лат. substitute, від substituo – підставляю, замінюю) заміщення одного іншим, звичайно функціонально схожим (напр., заміна одного металу іншим, одного звука в мові іншим; у праві – призначення другого спадкоємця (якщо перший не зможе одержати спадщини).
Словник іншомовних слів Мельничука
субституція —
ЗАМІ́НА (дія, при якій замість одного предмета, однієї особи і т. ін. береться інший предмет, інша особа), СУБСТИТУ́ЦІЯ спец., ПІДСТА́ВА діал.; ПІДМІ́НА (звичайно непомітна або тимчасова); ПІДСТАНО́ВКА (за зразком чогось іншого).
Словник синонімів української мови
субституція —
СУБСТИТУ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Заміщення одного іншим, звичайно схожим за властивостями, призначенням. Явища заміщення дефекту, явища субституції безперечно бувають при переливанні індивідуально сумісної крові (Вибр. праці О.
Словник української мови в 11 томах